Про артос

Слово артос перекладається із грецької як “квасний хліб” – спільний для усіх членів Церкви освячений хліб, інакше – просфора всезагальна. Артос впродовж цілого Світлого тижня займає в храмі найвидніше місце, разом з іконою Воскресіння Господнього і, під час завершення великодніх урочистостей, роздається вірним. Вживання артоса починається вже з самого початку християнства. На сороковий день після Воскресіння Господь Ісус Христос вознісся на Небо. Учні та послідовники Христові знаходили розраду в молитовних спогадах про Господа, вони пригадували кожне Його слово, кожний крок і кожну дію. Коли сходилися на спільну молитву, вони, згадуючи Таємну Вечерю, причащалися Тіла і Крові Христових. Готуючи звичайну трапезу, вони перше місце за столом залишали невидимо присутньому Господові і клали на це місце хліб.

Наслідувати апостолів, перші пастирі Церкви постановили на свято Воскресіння Христового клали в храмі хліб, ніби як видиму подобу того, що Спаситель, який постраждав за нас зробився для нас істинним хлібом життя.

На артосі зображений хрест, на якому видно лише терновий вінець, але немає Розп’ятого – як ознака перемоги Христової над смертю, або зображення Воскресіння Христового.

З артосом пов’язаний і давній церковний переказ, що апостоли залишали за столом частину хліба, частку Пречистої Матері Господа як нагадування постійного спілкування з Нею, та після трапези благоговійно ділили цю частину між собою. В монастирях цей звичай має назву Чин Панагії, тобто спогад про Всесвятійшу Матір Господа. У парафіяльних церквах цей хліб Богоматері згадується раз на рік у зв’язку з роздробленням артоса.

Освячується артос особливою молитвою, окропленням святою водою і кадінням у перший день Святого Великодня на Літургії після заамвонної молитви. Артос покладається на солеї, навпроти Царських Врат, на приготовленому столі чи аналої. Після освячення артоса аналой з артосом ставлять на солеї перед образом Спасителя, де артос перебуває протягом всієї Святої седмиці. Його зберігають у храмі цілу Світлу седмицю на аналої перед іконостасом. В усі дні святкового тижня після закінчення Літургії з артосом урочисто відбувається хресний хід навколо храму. У Світлу суботу після заамвонної молитви читається молитва на роздроблення артоса, артос роздрібнюється, і наприкінці Літургії при цілуванні Хреста роздається народові як святиня.