«Коли ж постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони потьмарюють обличчя свої, щоб показати людям, що постять вони. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою. Ти ж, коли постиш, намасти голову твою і вмий обличчя твоє, щоб не показувати людям,що ти постиш, але Отцю твоєму, – Який у таїні; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно». (Мф. 6, 16 –18 )

Справжній піст – віддалення від зла, утримання мови, придушення в собі гніву, зречення похотей, лихослів’я, брехні, клятвопорушення. Є піст тілесний, є піст і душевний. При тілесному пості тіло постить від їжі і пиття; при душевному пості душа утримується від злих помислів, діл і слів. Справжній посник утримується від гніву, люті, злості і помсти. Справжній посник утримується від пустослів’я, лихослів’я, марнослів’я, наклепу, осуду, лестощів, брехні і всякого лихослів’я. Словом, справжній посник той, хто уникає всякого зла. Святитель Василій Великий

«Чотиридесятницею не нехтуйте,» – пише сщмч. Ігнатій Богоносець до християн в Филипах, – «вона є наслідуванням життя Христа».

Блаженний Ієронім від імені всіх християн свого часу говорив: «Ми постимо під час Чотиридесятниці за переданням апостольським.»

«Чим більше днів посту, тим краще лікування; чим триваліше поприще стриманості , тим рясніше надбання спасіння,» вчить блаженний Августин.

За вченням св. Астерія Амасійського, св. Чотиридесятниця є «вчителькою розсудливості, матір’ю чеснот, вихователькою дітей Божих, керівницею безладних, спокій душ, опора життя, мир міцний і незворушний; її строгість і важливість втихомирює пристрасті, угашає гнів і лють, охолоджує і заспокоює всякі хвилювання, що виникають від об’їдання.»

Преподобний Іоан Колов говорив: «Коли цар збирається взяти вороже місто, він перш за все перекриває підвезення в нього харчів. Тоді громадяни, будучи обтяжені голодом, підкорюються царю. Те ж буває і з плотськими прагненнями: якщо людина буде проводити життя в пості й голоді, то безладні бажання знеможуть.»
За вченням святителя Іоана Золотоустого, як нестриманість у їжі буває причиною і джерелом незліченних бід для роду людського, так і піст і презирство задоволень плотських завжди були для нас причиною невимовних благ… Як легкі судна швидше перепливають моря, а обтяжені великим вантажем тонуть; так піст, роблячи розум наш легшим, допомагає йому швидко перепливати море теперішнього життя, прагнути до неба і речей небесних.

Піст, за вченням святителя Василія Великого, народжує пророків, зміцнює сильних, умудряє законодавців. Піст – добра сторожа душі, зброя мужніх людей. Він відбиває спокуси, співмешканець тверезості, основа цнотливості… Піст підносить молитву на небо, стаючи для неї, ніби крилами.

Святі отці, пояснюючи важливість утримання в їжі, наполягали і на тому, що треба одночасно утримуватися від пороків, бо в моральному виправленні людини полягає головна мета посту. «Користь посту, – вчить св. Василій Великий, – не обмежується однією стриманістю в їжі, тому що справжній піст є усунення від злих діл. Звільняє від усякого союзу неправди. Прости ближньому образу, прости йому провини. Ти не їси м’яса, але ображаєш брата… Будемо постити постом угодним Богу. Справжній піст є видалення зла, стриманням язика, придушенням в собі гніву, відлученням похотей, лихослів’я, брехні і клятвопорушення, утримання від цього є істинним постом.» Як через непомірність наших прабатьків ми відпали та позбулися райського блаженства , так через добровільно прийнятий на себе подвиг посту, ми можемо повернути собі втрачене райське блаженство.

Не лише одні вуста мають поститися, – ні, нехай постять і око, і слух, і руки, і все наше тіло.

Святитель Іоанн Златоуст

Справжній піст є усунення від злих діл. Прости ближньому образу, прости йому провини. «Не в судах і сварках піст». Не їси ти м’ясо, але поїдаєш брата. Утримуєшся від вина, але не утримуєш себе від образ. Щоб спожити їжу чекаєш вечора, але витрачаєш день в судових місцях.

Святитель Василій Великий

Ти постиш? Нагодуй голодних, напої спраглих, відвідай хворих, не забудь ув’язнених. Утіш скорботних і тих, що плачуть; будь милосердний, лагідний, добрий, тихий, довготерпеливий, незлопам’ятний, благоговійний, істинний, благочестивий, щоб Бог прийняв і піст твій і удосталь дарував плоди покаяння.

Святитель Іоан Златоустий

У …дні святого Посту приведи себе в порядок, примирися з людьми і з Богом. Сумуй і плач про свою недостойність і загибель свою, тоді отримаєш прощення і знайдеш надію на спасіння. Серцем скорботним і смиренним Бог не погордує, а без цього ніякі жертви і милостині не допоможуть тобі.

З листів ігумена Никона ( Воробйова)

Той ніколи не може придушити збуджень похоті, хто не в силі приборкати позовів об’їдання… Бо не можна повірити, щоб міг посперечатися з найсильнішими суперниками той, кого бачиш подоланим найслабшим в легкій сутичці.

Преподобний Іоан Касіан Римлянин

Всі бажаючі приступити до подвигу посту і молитви, всі бажаючі пожати рясні плоди від свого покаяння, почути слово Боже, почуйте завіт Божий — і простіть. Вибачте ближнім їхні провини перед вами.

Святитель Ігнатій (Брянчанінов)

Хто відкидає пости, той віднімає у себе і у інших зброю проти багатостраждальної плоті своєї і проти диявола, сильних проти нас особливо через нашу непомірність.

Праведний Іоан Кронштадтський

Піст посилає молитву на небо, стаючи для неї ніби крилами.

Святитель Василь Великий

Їсти треба стільки, щоб після споживання їжі хотілося молитися, щоб дух завжди горів і ненаситно прагнув до Бога день і ніч.

Преподобний Силуан Афонський

Тільки досхочу нічого не їж, залишай місце для Святого Духа.

Преподобний Серафим Саровський

Загальне правило помірності утримання полягає в тому, щоб кожен згідно з силами, станом тіла і віком споживав стільки їжі, скільки потрібно для підтримання здоров’я тіла, а не скільки вимагає бажання насичення.

Преподобний Іоан Касіан Римлянин

Ті, що відкидають піст і ганяються за розкішшю як за блаженством тягнуть за собою рій бід і, більше того, пошкоджують власні тіла.

Святитель Василь Великий

«Той, хто плаче над своїми гріхами вищий за того, хто воскрешає мертвих» — говорить преподобний Ісаак Сірин.

Давай тілу стільки їжі, скільки йому потрібно, і не отримаєш шкоди, хоча б ти їв і три рази в день. Якщо людина і один раз їсть в день, але нерозважливо, то яка їй від того користь? Після об’їдання слідує напасть блуду — і ворог після нього обтяжує тіло сном, щоб осквернити його.

Прпп. Варсонофій і Іоан

Мірне утримання необхідне і для тих, котрі пройшли за середину подвигів і простягаються до галузі вищого споглядання. Воно є матір’ю здоров’я, другом ціломудрості, товаришем смиренномудрості.

Прп. Симеон Благоговійний

«Піст, як лікар душ наших, у одного християнина гамує плоть, у іншого приборкує гнів; від одного відганяє сон, іншого збуджує на більшу добродійність; у одного очищає розум і робить його вільним від злих помислів, в іншого в’яже нестримний язик і страхом Божим, як вуздечкою, утримує його, не дозволяючи йому говорити пусті і гнилі слова; а у іншого не дає очам дивитися туди і сюди і цікавитися, що робить той або інший, але всякого налаштовує слухати себе самого»

Прп. Симеон Новий Богослов.

«З трапези тих, хто поститься… запозичуй собі ліки життя, і пробуди від змертвіння душу свою. Бо серед них, освячуючи їх, лежить Улюблений, і труди посту і їхні подвиги перетворює в невимовну солодкість Свою; і небесні служителі Його осяяли їх і святі їх страви. Я знаю одного з братів, який ясно бачив це на власні очі»

Прп. Ісаак Сірин.

«Хто служить своєму череву, і разом з тим хоче перемогти дух блуду, той подібний до того, що гасить пожежу маслом».

«Після пересичення нашого дух обжерливості відходить, і посилає на нас духа блудного, сповіщаючи його, в якому стані ми перебуваємо, і кажучи:« Іди і збур такого-то; нутро його пересичене, і тому ти небагато трудитимешся». Цей, прийшовши, посміхається і, зв’язавши нам руки і ноги сном, вже все, що хоче, робить з нами»

Прп. Іоан Ліствичник

«Обмежуй черево стриманістю, і загородиш цим собі уста; бо язик бере силу від великої кількості їжі»

Прп. Іоан Ліствичник

«Жива пам’ять смерті припиняє непомірність в їжі; а коли непомірність в їжі припинено зі смиренням, то й інші пристрасті відсікаються в той же час»

Прп. Іоан Ліствичник

«Одягнений в зброю посту повсякчас розпікається ревнощами. Бо і ревнитель Ілля, коли ревнував через Закон Божий, перебував в цім ділі — у пості»

Прп. Ісаак Сірин

«Той, хто постить має утримуватися від їжі, але перш за все від гріхів … Я назвав би в тисячу разів більше блаженним того, хто їсть, ніж того, хто постить і творить неправду. Кажу це не для того, щоб зневажити піст, а щоб закликати до благочестя. Бо не їжа є злом, а гріх»

Св. Іоан Золотоустий

«Хто їсть їжу і не може постити, той нехай подає рясно милостиню, нехай зробить старанні молитви, нехай намагається зі старанністю слухати слово Боже; тут анітрохи не перешкоджає нам тілесна слабкість; нехай примиряється з ворогами, нехай виганяє з душі своєї всяку злопам’ятність. Якщо він буде виконувати це, то зробить справжній піст, такий, який саме і вимагає від нас Господь. Адже і саме утримання від їжі Він заповідає для того щоб ми, приборкуючи жадання плоті, робили її слухняною, щоб виконувати заповіді»

Св. Іоан Золотоустий

«З постом завжди повинна бути з’єднана молитва… І молитви відбуваються з увагою особливо під час посту, тому що тоді душа буває легше, нічим не обтяжується, і не пригнічується згубним тягарем задоволень»

Свт. Іоан Золотоустий

«Як здоровим очам властиво прагнення світла, так для посту, що дотримується з розважливістю, властивим є прагнення молитви»

Прп. Ісаак Сиріянина

«Як птах не може літати без допомоги крил, так і піст не може текти без двох своїх крил — молитви і милостині. Подивися на Корнилія, як він разом з постом володів і цими крилами. Тому він і почув голос що линув до нього з неба: «Корнилію! Молитви твої та милостинi твої згадалися перед Богом» (Діян. 10, 3-4)»

Свт. Іоан Золотоустий

«Піст від милостині запозичує свою твердість… Якщо ти постиш без милостині, то піст твій не є постом, і така людина гірше ненажери і п’яниці, і до того ж такою мірою, наскільки жорстокість гірше розкоші»

Свт. Іоан Золотоустий

«Тих, що утримуються від їжі на показ, ненавидить душа Господня; але стриманість, що вживається для поневолення плотського мудрування, любить Господь, тому що вона через виснаження плоті влаштовує освячення»

Свт. Василій Великий

«Є два види об’їдання: гортаннобісся і чревобісся. Перший вид — коли людина шукає приємності їжі; вона не завжди хоче їсти багато, але бажає смачного і перемагається його приємним смаком. Чревобісся — обжерливість, коли людина і не піклується про смак наїдків, але прагне наповнити шлунка свого»

Прп. Авва Дорофей

«У законі написано, що Бог велів синам Ізраїля щороку давати десятину з усього, що вони набували, і роблячи так, вони мали благословення у всіх ділах своїх. Знаючи це, святі Апостоли встановили… щоб ми відділяли десятину від самих днів життя нашого і присвячували її Богу: щоб і ми таким чином отримали благословення на всі діла наші, і щорічно очищали гріхи, зроблені нами впродовж року. Розсудивши так, вони освятили нам сім тижнів Чотиридесятниці»

Прп. Авва Дорофей

«Піст є початок і основа всякого духовного діяння. Які чесноти ти не придбаєш на основі посту, всі вони будуть непохитні і стійкі, як побудовані на твердому камені. А коли забереш цю основу, тобто піст, і на місце його покладеш насичення черева і інші недоречні побажання, тоді всі чесноти будуть вражені і рознесені від лихих помислів і від потоку пристрастей, як пісок розноситься вітром, — і вся будівля чесноти руйнується»

Прп. Симеон Новий Богослов

«Піст — дар древній; піст — скарб отців. Він сучасний людству. Піст узаконений в раю. Таку першу заповідь прийняв Адам: «а від дерева, пізнання добра і зла, не їж» (Бут. 2, 17)

Свт. Василій Великий

«Якби постилась Єва, і не спробувала з древа, то ми не мали б тепер потреби в пості. «Бо не здорові потребують лікаря, але хворі» (Мф. 9, 12). Ми пошкоджені гріхом; вилікуймося покаянням, а покаяння без посту не дієве. «Проклята земля… терня і будяки виростить тобі» (Бут. 3, 17 — 18). Велено сумувати духом, а не вдаватися до розкоші. Постом оправдайся перед Богом»

Підготував протоієрей Миколай Капітула

За матеріалами Рівненської єпархії УПЦ КП