Підсумком нашої підготовки до Великодня, є Страсна седмиця. Це особливий час, що розділяє Великдень від Чотиридесятниці. І якщо, за свідченнями святих отців, під час сорокаденного посту людина йде до Бога, то під час Страсного тижня вже Сам Бог йде назустріч людині, щоби спасти її від влади гріха та смерті. Слово “страсна” – від старословянського слова “стражденна”. Під час цих днів ми з усією увагою згадуємо останні хвилини життя на землі, страждання та хресну смерть заради нас Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

У Церковній традиції прийнято кожен день цього тижня називати великим.

У Великий Понеділок під час богослужіння ми згадуємо Йосифа Прекрасного, проданого братами в Єгипет за 20 срібняків (Буття, 37 розділ), прокляття неплідної смокви, притчу про злих виноградарів, пророцтво про зруйнування Єрусалима (Мф 21:18–43; 24:3–35).
У Великий Вівторок під час богослужіння згадуємо притчу Христову про десять розумних дів і притчу про таланти, а також читаємо пророцтво про Страшний суд (Мф 24:36-26:2).
У Велику Середу молитовно згадуємо покаяння грішниці, яка вилила дорогоцінне миро на ноги Спасителю, та Юдину зраду (Мф 26:6-16).
У Великий Четвер звершуємо спомин Таємної Вечері та заснування Спасителем святого Таїнства Євхаристії.
У Велику П’ятницю згадуємо про взяття під варту Спасителя та неправедний суд над Ним, Святі та Спасительні страждання (Страсті), смерть та погребіння Господа в гробниці Йосифа Аримафейського. На практиці читання дванадцяти Страсних Євангелій, що належить до цього дня, звершується напередодні – в четвер увечері.
У Велику Суботу згадуємо про Перебування Господа тілом у гробі, зішестя душею до пекла й одночасне перебування Спасителя на Престолі з Отцем та Святим Духом.

Глибокий духовний зміст цих богослужінь сприяє нашому духовному зростанню. Богослужіння Страсного тижня часто унікальні й відправляються лише в цей час. Символічно православний храм у ці дні являє собою то Сіонську горницю, то Гефсиманію, то Голгофу.

За матеріалами Прес-служби Тернопільської єпархії