Богослужіння Великого посту, як і богослужіння підготовчих до нього тижнів, постійно спонукають до посту і покаяння, зображають стан душі, яка кається і плаче про свої гріхи. Цьому відповідає і зовнішній образ здійснення великопосних богослужінь: у седмичні дні Великого посту, виключаючи суботи і неділі, Церква не здійснює повної літургії, цього самого урочистого і святкового християнського богослужіння. Замість повної літургії по середах і п’ятницях служиться літургія Ранішосвячених Дарів. Склад інших церковних служб змінюється згідно з часом. В седмичні дні майже припиняється спів, надається перевага читанню з старозавітніх писань, особливо Псалтирі, в усі церковні служби вводиться молитва св. Єфрема Сиріна з великими (земними) поклонами, а третій, шостий і дев’ятий часи з’єднуються з вечірнею для вказівки часу, до якого повинен сягати денний піст.

Перший тиждень Великого посту відзначається особливою суворістю, а богослужіння — особливою тривалістю.

В перші чотири дні (понеділок, вівторок, середу і четвер) на великому повечір’ї читається канон св. Андрія Критського (+ 712) з приспівами: «Помилуй мене, Боже, помилуй мене». Канон названий Великим за кількістю 250 тропарів, що містяться в ньому, коли у звичайних канонах їх близько 30. Для читання на першій седмиці посту канон ділиться на чотири частини, а в четвер п’ятої седмиці на утрені читається повністю.

З понеділка, 19 лютого, по четвер, 22 лютого, у кафедральному соборі Касперівської ікони Божої Матері, митрополит Миколаївський і Богоявленський Володимир на великому повечір’ї читав чотири частини покаянного канону святого Андрій Критського.

У суботу цього тижня Церква згадує про чудесну поміч, явлену великомучеником Феодором Тироном (+ бл. 306) константинопольським християнам в 362 році при імператорі Юліані Відступнику (+ 363), коли в першу седмицю Великого посту святий, з’явившись архієпископу Константинопольському, звелів вживати коливо замість оскверненої їжі на торжищах, яка була таємно окроплена кров’ю ідольських жертв.

Саме освячення колива звершується в п’ятницю першої седмиці на літургії Ранішосвячених Дарів після заамвонної молитви і молебного співу великомученику Феодору.

Тому в п’ятницю, 23 лютого, митрополит Володимир очолив уставні богослужіння,по завершенні яких було освячено коливо.