У середу 14 грудня Православна Церква вшановує пам’ять святого праведного Філарета Милостивого.

З нагоди свого тезоіменитсва Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у співслужінні преосвященного єпископату очолив урочисте богослужіння у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі.

За богослужінням також молились викладачі та студенти Київської православної богословської академії, ченці столичних монастирів та Волинської єпархії, духовенство, яке прибуло привітати свого Першосвятителя.

Після літургії та подячного молебня від імені Священного Синоду, архіпастирів, духовенства та мирян Святійшого Владику привітав Патріарший намісник, ректор Київської православної богословської академії, митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній.

Після вітання до присутніх з повчальним словом звернувся Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет:

Ваші преосвященства, всечесні отці, дорогі браття і сестри!

Насамперед я хочу подякувати всім вам за ваші молитви, не тільки за мене, а й за нашу Україну, за наш український народ. І ми сьогодні зібрались у цьому величному кафедральному соборі на честь великого князя Володимира, щоб ще раз помолитись і за самих себе, помолитись за прощення наших гріхів, і помолитись, насамперед, за наш український народ і за нашу українську державу, яка переживає непрості часи. Але, ми віримо, що є Бог? Віримо. А якщо є Бог, то бачить Він все, що відбувається у нашому суспільстві, у нашій державі? Бачить. Чого Він хоче від нас? Страждань? Смерті? Заради визволення від страждань і смерті Він віддав Свого Сина, щоб подолати і смерть і страждання і гріх. То не страждання Бог від нас чекає. А чекає від нас покаяння у своїх гріхах. Не випадково ми страждаємо від агресора, так званого «старшого брата». Чому Господь попустив страждати нам? А для того, щоб ми покаялись, очистились від гріхів. Всі добре знаємо, що несправедливості у нашому суспільстві багато, особливо в судах, багато корупції. Треба у цьому каятись нашому народу чи не треба? Хто грішить? Тільки той, хто бере хабар? А той, хто дає, хіба не грішить? Грішить. І той, хто бере і той, хто дає. Тому, що несправедливість і в одного і в другого.

Так ось, щоб ми виправились Господь посилає нам страждання. А в стражданнях людина виявляється такою, якою вона є. Має вона любов чи не має? Тому що любов є основа духовного життя. Там, де любові нема, там духовного життя нема. І там нема виконання заповідей Божих. І Господь для того, що пробудити в нас оцю любов, посилає нам ці випробування. І діють ці страждання? Діють. І через армію нашу діють. Тому, що молоді люди, і не тільки молоді, віддають своє життя. Яка сила штовхає їх на цей подвиг? Любов! Бо якби вони не любили свою сім’ю, свій народ, свою землю і свою державу, вони не пішли б туди. Тим більше добровільно! А ті, які і не можуть воювати, захищати зі зброєю, підняли цілу хвилю волонтерства, гуманітарної допомоги. А точніше виявлення співстраждання до людей страждаючих. Який результат буде цього? Гірше буде чи краще? Для чого Господь попускає ці страждання, і цю війну і цю смерть? Для того, щоб зробити нас гіршими? Ні. Господь хоче зробити нас кращими, і тому приведе нас до кращого. А кращим – це, насамперед, буде перемога. Обов’язково буде перемога. І буде мир, і народ стане кращим, ніж він зараз є.

Тому, дорогі браття і сестри, треба покладати надію на Бога. Чуєте, ми постійно виголошуємо молитву: «Нехай до нас будуть додані слова Мойсея». Які слова? «Стійте, і побачите спасіння від Господа». Перемога наша прийде від Господа. Тому що ми хочемо миру, ми не хочемо війни. Ми не бажаємо і російському народу страждання. Ми хочемо, щоб і вони жили в мирі. Але не можемо підтримувати зло, не можемо підтримувати агресію. І тому боронимо нашу землю, захищаємо нашу державу. І все це робимо для однієї мети – для вічного блаженного життя. Заради цього ми все це робимо: і молимось, і служимо, і працюємо. Для вічного життя.

І тому нехай праведний Філарет Милостивий буде для всіх нас взірцем як треба жити у цьому світі. Він мав сім’ю, став святим. А це значить, що кожна людина, яка живе у світі цьому гріховному, може стати святою. Може, як він став, але для цього треба бути милостивим, треба мати любов. Хочете у Царство Небесне? Любіть, тому що Царство Небесне – це Царство любові. Якщо хто не любіть – не може бути у Царстві любові. Істина проста. Господь показав нам як треба любити, і на притчі самарянина, і на житті праведного Філарета Милостивого. Він допомагав всім, хто до нього звертався. При чому, віддавав все на шкоду, навіть, свій сім’ї. А допомагав, тому що любив, співстраждав. Так і ми повинні оце робити. Можемо ми це робити чи не здатні ми на це? Здатні, тільки треба бажати і просити Бога, щоб Божественну благодать посилав, допомогу, щоб ми були такими, як святий праведний Філарет Милостивий.

Тому ми і звертаємось сьогодні в молитвах до святого праведного Філарета Милостивого, щоб він допоміг нам своїми молитвами перед Богом уподібнюватись йому, його любові до людей. І якщо ми буде бажати, то Господь обов’язково допоможе. Ось ми чули слова Ісуса Христа в Євангелії: «Чи є між вами така людина, яка, коли син її попросить у неї хліба, подала б йому камінь? І коли попросить риби, подала б йому змію?» Ні. Так і ми, якщо ми звертаємось до Бога: «Господи, допоможи нам стати кращими». Хіба Він не допоможе? Допоможе. Тільки треба бажати і просити.

Нехай Господь, по Своїй милості, допоможе нам, насамперед перемогти ворога, захистить нашу державу, навести порядок у країні, а головне – привести нас до вічного блаженного життя.

Йому слава навіки віків. Амінь.

 

 

За матеріалами Прес-центру Київської Патріархії